bookmuseum_ua

   Музей розташований у давній архітектурній пам’ятці Києво-Печерської лаври — будинку монастирської друкарні, що діяла безперервно з початку ХVІІ століття до початку XX століття (понад 300 років).
   У Музеї зібрані багаті скарби книжкової культури українського народу. Експозиція висвітлює історію вітчизняної книги і книжкової справи від часів Київської Русі і до наших днів. У двох виставкових залах Музею періодично демонструються художні, книжково-ілюстративні, фотовиставки, а також проводяться заходи, присвячені важливим подіям у культурному житті України і зарубіжжя.
   Наукова робота є одним з основних напрямків діяльності Музею. Вона передбачає наукові дослідження, публікації, наукове опрацювання експонатів, участь у наукових конференціях тощо.
   Проводяться заходи в рамках музейної педагогіки: «Гра у казку», тематичні лекції.
Офіційний сайт Музею книги і друкарства України
ПАРТНЕРИ МУЗЕЮ

Facebook сторінка

Для підписки на розсилку про події Музею надішліть листа на bookmuseum.ua(at)gmail.com (у темі листа напишіть "розсилка")

Запрошуємо відвідати постійні майстер-класи:

   "Музейна папірня"

    

а також "Вітальна листівка", "Скрипторій" та "Екслібрис" Детальніше

29 травня 2012 року о 12.00 в Музеї книги і друкарства України (Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 9) відбудеться урочиста церемонія нагородження переможців VIІ Всеукраїнської акції «Музейна подія року».

За звання кращої Музейної події – 2011 змагаються близько 30 проектів різного формату та масштабу зі всієї України.

Організаторами Акції є Український центр розвитку музейної справи та МБФ «Україна 3000». Партнерами Акції другій рік поспіль виступили Польський інститут у Києві та Асоціація благодійників України.

Відзнаки та грошову матеріальну допомогу отримають також учасники Програми підтримки музейних працівників на 2012–2013 рр., що реалізується з 2005 р. МБФ «Україна 3000» та ГО «Український центр розвитку музейної справи».

У рамках урочистої церемонії також відбудеться офіційне оголошення Директором Польського інституту у Києві Спеціального конкурсу для українських музейників. Після церемонії відбудеться семінар для музейних працівників на тему «Пам'ять оживляє музей: музеєфікація історичного середовища та культури повсякденності», який є вступом до початку нового конкурсу від Польського інституту в Києві. Фахівець з усної історії - Аліція Ванцеж-Ґлюза (Республіка Польща) – розкаже про значення усної історії та першоджерел різних типів для історії повсякденності окремого регіону, а також про приклади успішних дослідницьких та освітніх проектів, реалізованих громадами населених пунктів Польщі на базі музеїв.

До участі в заході запрошені: Михайло Кулиняк, Міністр культури України, Катерина Ющенко, Голова Наглядової ради МБФ «Україна 3000», Ярослав Годун, Директор Польського інституту в Києві, представники музейної спільноти та широкої громадськості.

Щорічна Всеукраїнська акція «Музейна подія року» започаткована 2006 року й має на меті привернення уваги громадськості до найважливіших подій і тенденцій музейної галузі, а також заохочення музейних колективів до якнайкращої презентації своїх проектів. Краща музейна подія року визначається шляхом рейтингового голосування широкого кола експертів (понад 100 осіб) зі всієї України: музейники, пам’яткоохоронці, профільні чиновники, громадські діячі, представники ЗМІ та ін.

Докладніша інформація та акредитація ЗМІ – за телефоном: (+38044) 390-82-64, (+38066) 363-49-28, (+38067) 408-25-92 або електронною поштою mail@prostir.museum

Музей книги і друкарства України розташований у Києві на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (вул. Івана Мазепи, 21, корп. 9). Телефони для довідок (044) 280-79-76, 280-78-43, 280-22-10. 

Дорогі співвітчизники, дорогі колеги!

Колектив Музею історії міста Києва з глибоким сумом сприйняв звістку про трагічну смерть великого сина українського народу, Генерального директора Львівської національної галереї мистецтв Бориса Григоровича Возницького, в особі якого наша Батьківщина втратила самовідданого збирача й охоронця музейних скарбів.

У царині збереження культурної спадщини Борис Возницький гідно продовжив справу митрополита Андрея Шептицького, Іларіона Свенціцького, Василя Тарновського, Миколи Біляшівського, Вадима та Данила Щербаківських, Михайла Грушевського, Федора Вовка, Федора Ернста та всіх тих, хто присвятив своє життя збереженню національної самосвідомості. Культурні скарби, врятовані Борисом Возницьким у радянські часи нищення, нині становлять одну з головних підвалин української культури. Він зберіг культурні цінності, дорогі серцю не тільки кожного українця, а й кожної культурної людини. Він ознайомлював світ з надбанням українського мистецтва. І саме тому уродженець волинського села Ульбарів Борис Возницький став справжнім Героєм цілої України і водночас людиною шанованою й знаною в усьому світі.

Музейник Борис Возницький до останнього подиху захищав українську культурну спадщину і пішов з життя у хвилину боротьби за неї. Смерть Бориса Григоровича щемно відгукнулась у серцях нас, киян, бо зібрані ним музейні колекції належать усім і завжди єднатимуть Україну. Усе його життя покладене на вівтар української культури.

Висловлюємо глибоке співчуття родині Бориса Григоровича, працівникам Львівської національної галереї мистецтв та всіх львівських музеїв, усім його колегам і землякам. Царство небеснеє, вічний покій душі твоїй, дорогий побратиме!

Від імені колективу
в.о. генерального директора
Сергій Кролевець

Музей книги і друкарства України запрошує до участі у третій науковій конференції «Українська писемність і мова в манускриптах та друкарстві», яка відбудеться 8-9 листопада 2012 р. за адресою: Київ, вул. Івана Мазепи, 21, корпус 9 (територія Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника).

Передбачається, що учасники конференції візьмуть участь у роботі таких секцій:

1. Історія і мистецтво рукописної книги.
2. Українські друкарні та стародруки XVI-XVIII ст.
3. Книгодрукування і українське відродження ХІХ ст.
4. Книгодрукування в Україні та у центрах східної і західної української еміграції ХХ ст.
5. Українська мова в пам’ятках писемності.
6. Мистецтво книжкової графіки.
7. Книга і графіка в експозиціях. Проблематика виставкової роботи.

Робочі мови конференції: українська, російська, англійська, польська.

Згоду про участь у конференції, тему доповіді, прізвище, ім’я та по-батькові доповідача, а також його місце роботи, навчання, вчений ступінь просимо надсилати на поштову скриньку музею bookmuseum.ua@gmail.com або на вищезазначену адресу до 1 жовтня.

Доповіді обсягом до 10 сторінок форматом А4 (шрифт Times New Roman, 14 кегль, через півтора інтервали) повинні містити назву, прізвище, ім’я та по-батькові автора (авторів), текст.

Посилання на літературу і джерела слід наводити у квадратних дужках з наскрізною нумерацією (наприклад: [2,15], де 2 — порядковий номер в списку використаних джерел, 15 — номер сторінки).

До роздрукованого тексту має бути доданий електронний варіант у форматі Word. Ілюстрації подаються окремо у форматі .tiff або .jpeg.

Доповідачі зможуть демонструвати супровідний матеріал на екран через відеопрезентер.

Оргкомітет здійснює відбір запропонованих матеріалів. У разі недотримання обов’язкових вимог доповідь може бути відхилена.

Доповіді і повідомлення будуть розміщені на сайті музею www.vuam.org.ua/ Музей книги і друкарства України з майбутнім друкуванням у збірнику. Переїзд, харчування, проживання учасників конференції за власні кошти.

За додатковою інформацією звертайтеся за телефонами: (044) 280-22-10, моб.: 097-071-39-87, 095-547-29-26

Всеукраїнське жіноче товариство імені Олени Теліги проводить 21 травня 2012 року о 17 годині в приміщенні Музею книги і друкарства України (вул. І. Мазепи 21, на території Києво-Печерської лаври) літературо-музичний вечір „У променях жіночої душі” (за творчістю Олени Теліги і Галі Галичанки).

У вечорі беруть участь:

• голова Всеукраїнського товариства імені Олени Теліги – Лариса Ляхоцька,
• голова громадського просвітянського фонду імені Івана Фещенка-Чопівського „Джерело” – Ярослав Гелетій,
• заслужена артистка України, володарка Гран-прі міжнародного фестивалю „Світ музики” в Італії, артистка Національного радіо України – Світлана Мирвода,
•  актриса Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької – Наталя Лісова,
• солістка Національного президентського оркестру, солістка Київського академічного театру опери та балету для дітей та юнацтва – Ірина Зябченко,
•  поетеса Галя Галичанка,
• композитор, керівник  гурту „ Перевесло” – Галина Ольховська.

• лауреати Всеукраїнського літературно-мистецького конкурсу на краще виконання творів Олени Теліги „Щоб далі йти дорогою одною” – Анна Снігур і Ніна Кривошеєва.

Ведуча вечора – головний редактор радіо „Культура”, доцент Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова жіночого центру  „Спадщина” – Галина Дацюк.

Програма вечора

„У променях жіночої душі”

• Вітальне слово директоа Музею книги і друкарства України Валентини Бочковської.
• Промова голови Всеукраїнського товариства імені Олени Теліги Лариси Ляховської „Поетичний дар теліжанок”.
• Романс „Люби мене” (сл. Г. Галичанки, муз. С.Мирводи) у виконанні заслуженої артистки      
• України С. Мирводи.
• „Стрілецький романс” ( сл.С. Галябарди, муз. П.Зіброва) у виконанні С. Мирводи.
• Презентація творчості Олени Теліги актрисою Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковенької – Наталею Лісовою.
• Вірші О. Теліги „Весняне”, „Засудженим” , читає лауреат Всеукраїнського літературно-мистецького конкурсу на краще виконання творів Олени Теліги „Щоб далі йти дорогою одною” Анна Снігур.
• Пісня на слова Олени Теліги, музика В. Ліфарчука „Дорогий мій” у виконанні С. Мирводи.
• Пісня на слова З.Кучерявої, музика В. Волощука „Звучи мені сонатою” у
• виконанні С. Мирводи.
• Виступ голови громадського просвітянського фонду імені Івана Фещенка-Чопівського „Джерело” Ярослава Гелетія.
• Презентація своєї творчості Галею Галичанкою.
• Романс на слова Галі Галичанки, музика Г. Ольховської „Обмини мої сни” у виконанні автора – Г.Ольховської.
• Пісня на слова Галі Галичанки, музика Г. Ольховської „Прилечу до тебе” у виконанні
• автора – Г. Ольховської.
• Виступ гурту „Перевесла”.
• Вірш Олени Теліги „Махнуть рукою”. Читає  лауреат Всеукраїнського літературно-мистецького  конкурсу на краще виконання творів Олени Теліги „Щоб далі йти дорогою одною – Ніна Кривошеєва.
• Пісенне привітання солістки Київського театру опери та балету для дітей та юнацтва Ірини Зябченко.

                                    



Виставка «Музейні скарби» є вибіркою з колекції Музею і дає уявлення про формування його фондів за 40 років збиральницької роботи.

Станом на 2012 р. у сховищах Музею зберігаються понад 57 тис. музейних предметів. Першим фундатором колекції був Києво-Печерський історико-культурний заповідник, котрий у 1972-1973 роках передав до новоствореного музею понад 7500 предметів, серед яких стародруки (100 одиниць), дерев’яні та металеві граверні кліше, друкарські верстати, рідкісні книжки ХІХ ст. Організаторами такого надходження були засновники музею М.З. Петренко і А.О. В’юник.

У наступні роки багато українських книжкових пам’яток надійшло з бібліотек України, а також Москви і Ленінграда, у сховищах яких попередню пошукову роботу провели наукові співробітники музею. Помітний внесок до музейної колекції зробили і краєзнавчі музеї.

Графічна частина колекції (близько 12 тис. одиниць) у значній мірі сформована з оригіналів ілюстрацій до книжкових видань, переданих Міністерством культури України, а також завдяки дарункам художників, серед яких В. Гарбуз, О. Губарєв, В. Лопата, В. Мітченко, В. Перевальський, В. Сергєєв, П. Смиковський, М. Стратілат, В. Чебаник, С. Якутович та ін. Частина колекційної графіки була музеєм закуплена.

Яскраву сторінку в історію формування колекції музею вписали своїми дарунками книгознавці та колекціонери. 1976 року відомий вчений-книгознавець Г.І. Коляда подарував музеєві 284 рідкісні українські друки ХІХ ст. із своєї колекції, котру він присвятив 100-річчю виходу у світ першого твору, написаного народною українською мовою – поеми «Енеїда» І. П. Котляревського (1798 р., С-Петербург). Збагатили колекцію й інші шанувальники музею, серед яких колекціонери: В. Адамович, В. Бітаєв, В. Вуйцик, І. Глоба, М. Грузов, В. Дронь, А. Іщенко, С. Корнієнко, В. Кравченко, В. Кулик, О. Пилипенко, М. Попов, І. Сорока, О. Якубовський, а також музейні працівники – директор В.Г. Бочковська, заступник директора з наукової роботи Л.В. Хауха та інші.

Колекція продовжує зростати. Як і в попередні десятиріччя, видавництва України передають музеєві свої кращі видання, що мають історико-культурне значення. Вже кілька років до музею надходять книжки, видані за державною програмою «Українська книга». З’являються і нові дарування. У працівників музею ще свіжі враження від знайомства з матеріалами двох особистих архівів, що передані музеєві – видатного дослідника історії мистецтва української книги Я.П. Запаска і відомого художника-графіка В.І. Юрчишина. Ця виставка доповнює і продовжує постійну експозицію.

Виставка відкрита для відвідувачів з 10 до 17 години щодня (крім вівторка). Музей книги і друкарства України розташований у Києві на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (вул. Івана Мазепи, 21, корп. 9). Телефони для довідок (044) 280-79-76, 280-52-56, 280-22-10.

Запрошуємо Вас на відкриття Великодньої виставки

Мирослави Бойків (образи, гобелени) та Уляни Лінди-Варцаб'юк (авторські писанки)

" ТВОРЧІСТЬ - ЯК МОЛИТВА ДУШІ "

Відкриття виставки відбудеться 1 квітня о 15:00 в приміщенні Музею книги і друкарства України.

Виставка триватиме з 1 по 30 квітня 2012 року.

Мирослава Бойків — Народилася 30 червня 1977 року в мальовничому Покутському селі Ковалівка Коломийського району Івано-Франківської області. Навчалася в Коломийській дитячій художній школі, Косівському коледжі декоративно-прикладного мистецтва (відділі текстилю), Прикарпатському університеті ім. В. Стефаника (на художньому факультеті). Працює завідуючою філіалом музею «Писанка» в м. Коломиї. За плечима цієї молодої жінки півтора десятки виставок. Адже її роботи виняткові. Не кожному художнику до снаги намалювати ікону. А зробити її з соломки взагалі можуть лише одиниці, серед яких Мирослава Бойків. Гобелени, картини із соломки ніби переносять у інший світ, духовний, який є частиною вічності.

Уляна Лінда-Варцаб’юк – народилася 10 січня 1971 року в мальовничому селі Космач, що на Гуцульщині. Ще маленькою дівчинкою Улянка дуже любила малювати квіти і створювати квіткові композиції в малюнках. 1988 року вступила до Прикарпатського університету ім. В.Стефаника на художньо-графічний факультет, який успішно закінчила в 1993 році та на відмінно захистила дипломну роботу на тему «Писанки регіонів України та діаспори».

З 1993 по 2000 рік працювала у Космацькій середній школі вчителем малювання, креслення та художньої праці, в вільний час займалася декоративно-прикладним розписом, живописом та писанкарством. В 2000—2002 роках працювала в Польщі художником-реставратором на відновленні барокового палацу в містечку Пемпово. Там працювала над проектуванням та виконанням настінних розписів, а також робота з позолотою. В 2001 році в Ліхеню — місце релігійного культу, центр паломництв де розташований найбільший храм в Польщі, сьома за висотою в Європі, та одинадцята в світі вежа, в комплексі базиліки, 141,5 м. на якій було виконано позолоту. З 2002 року працює в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й.Кобринського (м. Коломия) на посаді художника-реставратора. Навесні 2011 року майстриню було запрошено працювати до Прикарпатського університету ім. В.Стефаника на посаду викладача кафедри декоративно-прикладного мистецтва Інституту мистецтв.

На даний час майстриня займається декоративно-прикладним розписом, але найбільш за все любить розписувати писанки, писаночки, різної форми та тематики. Проживає в Івано-Франківську, одружена, в її чудовій сім"ї і дорослі і діти люблять малювати і творити мистецьку красу.

Мистецтво писанки

Стародавнє мистецтво писанки стало невід’ємною окрасою, талісманом, оберегом весняних святкових торжеств, які згодом після прийняття християнства зосередились довкола Воскресіння Господнього, або Великодня. Яйце, яке несе в собі початок життя, вважалося талісманом, що відганяє всі нещастя. Орнамент часів Київської Русі відзначався багатством мотивів, форм, забарвлення, наявністю символіки. Удосконалюючись з плином часу, він ліг в основу орнаментики українських народних писанок.

Писанковий орнамент — це соборний твір і дійшов до нас завдяки обрядовому значенню писанки. За християнських часів писанка стала втіленням радості й віри у Воскресіння Христове, символом всепрощення та великоднього вітання. Символічним був не тільки орнамент, а й кольори, якими розписували писанку. Так наприклад червоний колір означає радість життя, любов, надію. Жовтий — місяць і зорі, урожай, достаток. Блакитний колір — небо, повітря, здоров"я. Зелений — весну, воскресіння природи, багатство рослинного та тваринного світу. Бронзовий та коричневий колір позначали землю-матір і поклін до неї. Чорний — символізує зв’язок з душами, плодючість, землю. Сполучення кількох кольорів мали своє значення, тому сама чарівна писанка вважається писанка мальована 4 — 5 кольорами. Найбільш давнім є геометричний орнамент, наприклад вогонь позначається знаком «триріг» триквер" трикутник, цей знак є символом родючості. Солярна (сонячна) символіка пов"язана з вшануванням небесних сил. Сонце — це небесний вогонь,цей символ має безліч форм — гачки кола овали зірки , сонце також позначається у вигляді шести та восьмипроменевих розеток,зірок... До найдавніших знаків, що символізує світо створення належить хрест, існує кілька сотень різновидів хреста. У християнській православній символіці хрест накладений один на другий,що утворює правильний восьмикутник, використовується як символ ,що супроводжує зображення Бога — Саваофа (Бога — отця), зірки на писанках позначають крапками, також крапками позначають паростки пшениці, сльози Божої Матері...Символами небесної вологи є гребінці, грабельки решето та ін...Важливим символом на писанці є Дерево життя яке перетворюється в Жінку — Берегиню з піднятими до неба руками — образ родючості і добробуту. Багато знаків є рослинного і тваринного характеру: дубок — символ чоловічої краси, верба — космічне дерево,встановлює лад і порядок, калина — символізує Різдво світу,має сонячну символіку, сосонка, смерека, ялина, яблуня — плодючість і знання та багато інших. Писанка — це чудо-оберіг народного мистецтва, культовий атрибут великого християнського свята.

На Гуцульщині є цікава легенда про писаку. Невдовзі після свого Воскресіння Христос переміг диявола і закував його дванадцятьма залізними ланцюгами в підземеллі під Голгофою, за дванадцятьма залізними дверима, котрі замкнені на дванадцять залізних замків. Але нечистий ще має силу, день і ніч він рветься на волю, розгриз уже одинадцять залізних замків і злизав одинадцять залізних дверей. Ще мить — і впаде остання, дванадцята перепона. Вирветься тоді диявол на білий світ, і настане світу кінець. Але саме в цю мить дзвонять у церкві дзвони, люди вітаються словами «Христос воскрес!» і обдаровують одне одного писанками. Тоді враз поновлюються всі окови на нечистому, всі двері й замки. Отож сидіти там, за ними дияволу довіку — поки люди на землі писатимуть писанки і вітатимуть одне одного з Великоднем.

Найвідоміші у світі писанки Гуцульщини, а надто — писанки з с. Космач, орнамент космацьких писанок витримано в жовто-гарячій гамі як і одяг і звичаї цих людей. Ще й понині в кожній гуцульській оселі можна побачити над дверима три писанки – великодню, вербну (шуткову) і третю – в грабельках. Перша — з хрестом – огороджує хату від зла, вербна — дає здоров’я, а в грабельки — вигрібає нещастя. Писанкове народне мистецтво нині переживає ренесанс: писачка беруть і дорослі, і діти.

Музей книги і друкарства працює щодня, крім вівторка, із 10.00 до 17.00.

(вул. І. Мазепи, 21; корп. 9; Територія Києво-Печерської лаври).

Тел. для довідок : 280- 22-10; 280-52-56.